February 25, 2009
February 24, 2009
Описова логіка
Описова логіка (англ. Description logic) - сімейство мов для представлення баз знань, який можна використовувати для формулювання визначень понять предметної області у структурованій і формально-обґрунтованій формі. Описова логіка викоритовується для проектування онтологій у Семантичному Вебі.
Часто описову логіку ще називають Дескрипційною логікою.
Синтаксис описової логіки складається з:
Основні задачі описової логіки:
UPD У статті О формальных основах OWL є доволі толковий опис описової логіки.
На основі цієї статті шпаргалка описових логік (FreeMind):
Часто описову логіку ще називають Дескрипційною логікою.
Синтаксис описової логіки складається з:
- Множина унарних предикатних символів, які позначають імена понять.
- Множина бінарних зв'язків, які позначають імена відношень.
- Рекурсивні визначення одних понять на основі імен інших понять та імен відношень, використовуючи конструктори.
Основні задачі описової логіки:
- узагальнення - визначити на основі означень чи є одне поняття підпоняттям іншого
- класифікація - визначити відповідності об'єкта поняттю
- перевірка несуперечливості концепції - чи виконувані з точки зору логіки критерії визначення поняття
UPD У статті О формальных основах OWL є доволі толковий опис описової логіки.
На основі цієї статті шпаргалка описових логік (FreeMind):
February 16, 2009
Задачі з прийняття рішень
1. Доведення з нульовим розголошенням (Zero-knowledge proof)
Суб'єкт A знає деяку інформацію - суб'єкт B хоче отримати цю інформацію, але перш ніж отримати цю інформацію B хоче впевнитись, що A справді знає цю інформацію, з іншого боку суб'єкт A поки не хоче розголошувати цю інформацію (наприклад, поки B не заплатить, але B заплатить тільки тоді, коли буде впевнений (на практиці з великою ймовірністю), що у A достовірна інфомація).
2. Задача упередженого порадника
Є всезнаючий порадник, у якого можна завжди проконсультуватись, але порадник хоч і все знає та не завжди говорить правду (відповідно до власних інтересів), задача полягає в тому, щоб на основі відповідей порадника прийняти правильне рішення (ТАК або НІ).
Виявляється є ефективне ЙМОВІРНІСНЕ рішення цієї задачі.
Суб'єкт A знає деяку інформацію - суб'єкт B хоче отримати цю інформацію, але перш ніж отримати цю інформацію B хоче впевнитись, що A справді знає цю інформацію, з іншого боку суб'єкт A поки не хоче розголошувати цю інформацію (наприклад, поки B не заплатить, але B заплатить тільки тоді, коли буде впевнений (на практиці з великою ймовірністю), що у A достовірна інфомація).
2. Задача упередженого порадника
Є всезнаючий порадник, у якого можна завжди проконсультуватись, але порадник хоч і все знає та не завжди говорить правду (відповідно до власних інтересів), задача полягає в тому, щоб на основі відповідей порадника прийняти правильне рішення (ТАК або НІ).
Виявляється є ефективне ЙМОВІРНІСНЕ рішення цієї задачі.
Subscribe to:
Posts (Atom)