Побутовий аналізатор шкідливих хімічних складників

Побутовий аналізатор шкідливих хімічних складників (або просто Аналізатор) - недорогий прилад, який дозволяє ефективно виявляти в продуктах (в першу чергу харчування) певні речовини в домашніх умовах.
Принцип роботи.
1. В якості вихідного матеріалу береться амінокислотний розчин. Такий розчин є розхідним матеріалом для даного пристрою і продається окремо. Фактично це просто водний розчин амінокислот.
2. Далі у цьому розчині формується набір білків із амінокислот. Які саме білки утворюються та їх пропорція - залежить від типу продукту який аналізуватиметься. Кожен білок реагує на присутність тієї чи іншої шкідливої речовини і тільки на неї. Тут важливим є те, що формули білків можна оновляти із сайту виробника, таким чином, якщо виробники продуктів харчування будуть придумувати нові види шкідливих добавок, користувачі зможуть і їх виявляти.
3. Розчинення екстракту аналізованого продукту. Якщо це рідкий продукт, то просто його незначна частина додається до розчину, якщо це, наприклад, фрукт, то він розмелюється і теж розчиняється у білковому розчині. Таким чином певна частина білків (яка саме частина - залежить від концентрації цієї шкідливої речовини), реагуючи з відповідними шкідливими речованами змінює свій стан.
4. Пристрій аналізує відношення білків, які вступили в реакцію і які не вступили, таким чином визначається концентрація тих чи інших шкідливих речовин.

Після цього одержану інформацію можна опублікувати у спесціальній соціальній мережі. Так можна зберігати інформацію про бренди, які або не пишуть на упаковках про шкідливі (чи ненатуральні) складові, або занижують їх концентрацію.

Прочитайте також про створення мініатюрного і універсального датчика отруйних речовин, а також про мініатюрний детектор отруйної їжі.

Знову про інтелектуальні права та економію паперу

Винаходи типу багаторазового та ще й електронного паперу мені особисто дуже подобаються. Добре було б читати електронні книжки на великих листках замість маленьких екранів, чи сидячи перед монітором комп'ютера.

Однозначно у цьому є багато плюсів, починаючи від кардинального здешевлення носія і закінчуючи питаннями екології. Проте багато кому і не сподобається такий прогрес - все ж одержувати доходи від продажу паперових носіїв інтелектуальної власності значно простіше. Що ж робити?

Думаю це ще один аргумент на перегляд ставлення до інтелектуальної власності у майбутньому. Типу: продукт спочатку оплачується, а тоді створюється, а не як зараз.